Міжнародний центр психології, психотерапії та розвитку

Психолог, психотерапевт, тренер

Христина Карабин

Одне з улюблених відчуттів після тренування – відчуття ЯСНОСТІ. Воно є в тілі і в душі якось “всюди і суцільно”. Спортзал дуже добре “витрясає” з мене обривки думок, питань, роздумів, тривожок, плутанин, незавершених аналізувань. Я все це називаю “ментальною стружкою”, яка реально дуже заважає, якщо її з себе якось не забирати. Бо не так просто провідчувати якісь свої рішення, коли там забагато всього, ще й частково “відпрацьованого”, яке там просто ще зависло і є, і заважає, обтяжуючи потрібне якимось недоречним “сірим туманом”.

Так от, спортзал виводить з мене цю всю “ментальну стружку”.Через рух вона дуже добре витрясається геть. Коли вже вмієш “виключати голову і йти в тіло”. Тоді тренування прожите, саме ТІЛЕСНО прожите, і це дає вивільнення від зайвої ментальщини, цих обривків емоцій, думок і відчуттів.

Це крутезне і здорове відчуття, коли всередині якось чисто-свіжо-світло-ясно-просто-легко.
І іноді з таким підйомом ясності, що після заняття з 19ї ще дуже легко консультувати кілька годин. Бо є відчуття сили на основі ВИВІЛЬНЕНОСТІ від попередніх процесів.

За роки життя і практики я переконалася, що дуже сильно “розтягнути” свою виносливість і збільшити її розмірність навряд чи можливо. Суттєве збільшення різних життєвих навантажень все одно по накопиченню дасть втому і потім буде падіння ефективностей від накопиченої вичерпаності.

Я навряд чи стаю суттєво виносливішою в життєвому розумінні в сенсі “нести різні навантаження”. Але точно відчуваю, що той професійний інтенсив, який у мене триває місяцями, я можу збережено витримувати якраз завдяки спортивним заняттям і оцим перезагрузкам-виведенням з себе “обломків процесів”.

Менше “стружки” – більше змісту, а ще легкості, і в результаті – толку теж. Більше ясно і чуттєво прожитого, живого замість “багато і ще більше зробленого до напівживого стану”.

Чуттєвість зберігається, якщо ми не доведені до виснаження і станів “робочо-фукнкціонуючого автомата”. “Вийти з усього в тіло” – це часом ніби піти дуже надовго і далеко, це значно більше, ніж потрачена година, півтори чи навіть дві. Бо відбувається дуже здорове “обнулення”, яке дає саме по собі притік енергії. А далі її не обов’язково знову до кінця “випахувати”)). Можна попрацювати, можна вислухати щось шкільне дитяче за чаєм на кухні, можна реально “насвіжо” перечитати твір з літератури, щоб зрозуміти творче завдання зі школи і обговорити з дитиною. А можна і до кота, в подушки і на диван – валятися😋… До всіх, тобто))… Бо кіт же по вечорах “там, де всі”)).

Так проживається, якщо тілесний рух включається в життя, як ВИВІЛЬНЕННЯ від навантажень, а не додаткове “впахування” і навантаженя)..
Вивільнення, свіжість, ясність. Це не завжди звучить саме, як сила, але точно, як оновленість, свіжість, живість, чуттєвість і ресурс).

Поділитися в соц-мережах:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.