Міжнародний центр психології, психотерапії та розвитку

Психолог, психотерапевт, тренер

Христина Карабин

Вітаю!

Тут Ви зможете ознайомитися з відгуками моїх клієнтів після консультування, психотерапії та участі  в моїх авторських програмах. 

Консультуючи людей, я бережу конфіденційність їх особистих даних та історій, тому більшість описів  будуть без фото і точних біографічних даних. Або ж надані винятково з дозволу самої людини. 

Відгуки після участі в групових онлайн-програмах будуть з фотографіями, точними сюжетами  та іменами учасниць з їх дозволу.

Ольга (Україна)  Сьогодні рік пройшов з часу першої консультації. І символічно, що я цього дня вирішила написати відгук.
Регулярні консультації тривали близько 3-4 місяців, а потім вони були підтримуючими. Це я про те, що ми відносно мало працювали, а результати для мене такі вагомі.

Звернулась я за допомогою, коли помітила, що все частіше потрапляю в емоційні ями, і мені все важче вибиратися з них, а вони все поглиблювалися. У мене був період, коли я не могла нічого вдіяти зі своїм життям. Я не розуміла, що зі мною відбувається, і навіть там, де розуміла, все одно нічого змінити не могла. У мене було дике бажання нікого не бачити, не чути і опинитися від усіх якнайдалі — від родичів, друзів, роботи.

Але водночас мені хотілося бути іншою — мені хотілося спілкуватися, бути активною, радіти, веселитися, займатися тим, що мені подобається. І від тих бажань, які були протилежними за своєю суттю, я розривалася і все ще більше погіршувалося. Тому я вирішила звернутися за допомогою, щоб зробити своє життя таким, яким я хочу його бачити, і яким воно мені подобатиметься. Так, забігаючи вперед, скажу, що це вдалося мені більше ніж на 60% того, що я хотіла. Хоча за цей період зовнішніх проблем було більше, але я значно краще переживала всі випробування, які мені приходили (наприклад, тяжка хвороба моєї племінниці, коли був період навіть загрози її життю, мені вдавалося бути підтримкою і для себе, і для своїх родичів).

Я набагато більше керую своїм життям — роблячи свідомі вибори у своєму житті. Я навчилася розуміти, в якому стані я перебуваю, і жити «не так, як треба», а «по мені» – бо мені буде добре :).

Я навчилася відпочивати – відключати голову та просто бути. Просто як є,  як «яйцеклітина». Я навчилася бути з вимкненим звуком у голові – перестала прокручувати нескінченні діалоги в голові про те, що мені треба, що я хочу, не зробила, що треба зробити, чого мені не вистачає і «яка я в усьому цьому». І це для мене настільки було допоміжним, що я навчилася дозволяти собі не думати і відпочивати не думаючи.

 

В результаті я почала встигати робити все про що раніше тільки думала. І якщо раніше у мене була тільки робота і трохи часу на саморозвиток (слухала лекції), то тепер у мене достатньо часу і сил, щоб і працювати, і вчитися, і спілкуватися з друзями, і знайомитися з новими людьми, і приділяти час родичам, і приділяти час собі — і фізично, і духовними практиками позайматися, і час і сила займатися домашніми справами також з’явилися.
Дуже сильно змінилися мої стосунки на роботі.

У мене було відчуття суцільної каторги через постійні тертя у стосунках. Я мріяла піти, щоби не терпіти це все. І з Христиною  кардинально змінила ситуацію. Зараз на роботі все гаразд — виникають спірні питання, але домінуює  є повага і визнання цінності один одного між нами.

 

Найважливішим із усіх результатів є те, що я навчилася цінувати себе. Раніше я вміла критикувати себе та вміла зупиняти критику. Тепер я навчилася визнавати свої заслуги і навчилася бути цінною навіть тоді, коли нічого цінного не зробила і тоді, коли мене ніхто не хвалить. Цей процес для мене ще триває, оскільки «рекетні сценарії» поки що повністю не пішли, але я їх швидко дізнаюся і змінюю.
Мені є що ще міняти, покращувати, розширювати. Є ще теми, над якими ми почали працювати і вони на стадії зародження, але це вже мене не призводить до депресії від того, що в мене чогось немає, або я якась не така. У мене є віра, і впевненість, що все піддається реставрації, настроюванню та побудові там, де взагалі не збудовано :).

Дякую Тобі, що ти цей рік була зі мною в моєму житті та в моїх процесах. Дякую тобі за Твій час, за твої величезні знання та любов, якими ти мене щедро обдаровувала.
Нехай Бог Тебе береже, надихає та балує радістю.
Всього тобі найкращого. І – продовжуємо рух.



Андрій, 41 рік,  підприємець (Україна)
Якщо чесно, то не думав, що колись звернуся до психолога. Завжди вважав це «жіночою дурістю». І тим не менше – 2 розлучення, ступор у бізнесі,  незрозумілий стан незібраності, «зупинка у житті»  змусили шукати спеціаліста в інтернеті.
Знайшов, і дуже цьому радий – що з першого разу без попередніх розчарувань.

Христина!
По-перше, дякую за грамотність, чіткість, лаконічність, спілкування – «без заливання води у вуха».
По друге – працюємо з тим, що для мене найважливіше, а не «говоримо про все, що на думку спаде».
По-третє, я зрозумів, що можливість «вивантажити мозок» фахівцеві – це набагато краще, ніж «нескінченно перемішувати думки у своїй голові», навантажувати цим себе чи своїх друзів. Думка та розмова з людиною, яка «не зацікавлена» — зовсім інша.
Це – зовсім інакше і сильніше.
По-четверте. Дуже конкретні результати роботи на консультаціях, які Ви таки змусили прописати на папері. Чесно — сердився за таке, як Ви говорили «умова роботи», але пізніше зрозумів сенс слова «заякорити». Тепер я сам цим користуюся.
П’яте. Здивувало, що Ви не займаєтеся бізнесом, але дали стільки рекомендацій щодо планування часу та саморегуляції, яких я не чув раніше від тренерів, які «в цій темі». Життя стало не таким хаотичним.
Шосте. Вразило, що вирішувати проблеми у стосунках із родичами можна без «зайвих глибоких копань», чого я й не хотів.

З приємного здивування  – справді вразив Ваш «логічний розум» і жіноча м’якість, а ще  –  непідробна людяність.
П.С. Відгук надіслав без фото — мені важливо залишитися «невпізнаним та непоміченим»

 


Лідія, 35 років (Україна)
Привіт, Христинка!
Після 20 консультацій та кількох місяців по тому пишу свої усвідомлення про те, що зрозуміла, як я не хотіла вирішувати свою проблему)).
Адже «проблема», з якою я звернулася, досі не вирішена…
Раніше я цього не розуміла до кінця, а тепер бачу все, як на долоні.
Я просто не хотіла її вирішувати. І коли я вперше прийшла на терапію, то говорила, що хочу позбутися цієї проблеми. Так ось, це була моя велика ілюзія. Насправді я хотіла усвідомлення та визнання того, що Я – ОК, незважаючи на мою недосконалість, на певні проблеми…
І, як не дивно, цей мій неусвідомлений запит був задоволений. І я навіть не одразу це побачила…
Так, Христино моя дорога, ти допомогла мені дуже сильно, Ти і психотерапія дали мені те, що мені дійсно було потрібно, хоча я про це не знала.
Це любов до себе і прийняття себе.
В глибині душі я хотіла цього. І я це отримала… І це не фальшиве кохання крізь «рожеві окуляри», а реальне, яке витримує перевірку недоліками, мінусами, невдачами.

Що ще змінилося у моєму житті? Моя мама, яка все життя критикувала мене за мою зовнішність, поведінку тощо, раптом перестала взагалі діставати мене з цього приводу. Вона сама визнає, що приймає мене такою, як я є. Це справді для мене диво з чудес.
У мене реально покращилися стосунки з чоловіком та з дитиною. Пройшла якась глибинна злість на чоловіка. Я зрозуміла, що якщо я можу любити себе, незважаючи на мої недоліки, то можу любити і чоловіка, не зважаючи на його!
Це було таким полегшенням для мене — зрозуміти, що я реально МОЖУ, МАЮ ПРАВО, дозволяю собі його кохати…

Що ще змінилося? Я стала відкритішою у відносинах з іншими людьми. Там, де я раніше «готувалася», одягала маску, була насторожі, я тепер поводжуся більш спонтанно, щиро, чесно. Я можу сказати, що мені не подобається і чого я хочу.
Раніше я була точно закритіша, тримала все в собі… А тепер я часто дивую сама себе.
І, нарешті, у мене з’явилося якесь більш справжнє кохання та теплота до людей.

Зараз я все ще вчуся дбати про себе та любити себе. Але тепер реально щось роблю, якісь маленькі кроки. Мені вже не заважає дбати про себе відчуття, що я «погана», що «Я не ОК».
Чесно зізнаюся, я мав період, коли я не бачила нічого хорошого, що дала мені психотерапія. Був період зневіри та розчарувань. Я навіть упала в якусь депресію, де «я мінус, ти мінус, все мінус»… Але правду кажуть, що темна частина ночі буває перед світанком. Так ось, мій світанок настав!
І це не ейфорія, це щось цінне, добре і справжнє, що від мене вже ніхто не забере.

Ти досить багато вклала в мене, тому я хочу, щоб ти знала, що той день, коли я прийшла до тебе вперше, був якоюсь поворотною точкою в моєму житті, і я ні в чому не шкодую. І що я тобі дуже вдячна! І нехай мені знадобилося трохи більше часу, ніж ми сподівалися, щоб “психотерапія вистрілила” (ти колись сказала таку фразу), тепер я твердо переконана, що вона – хороша психотерапія – не минає безслідно.
Одним словом, дякую тобі, Христино,
З любов’ю та найкращими побажаннями, Ліда



Маріяна (Польша)  

10 речей, котрі змінилися у моєму житті після участі в програмі Христини Карабин

  1. Думаю, що найбільшим моїм досягнення стало розширення уявлень про життя.
    Чомусь я завжди це  блокувала (певно, від незадоволення собою і  своїм життям) — серіалами, книгами, спільнотами, пустими стосунками ітд., а зараз я почуваюся так, неначе народилася знову!). Почала грамотніше будувати своє життя, стала більш уважною до всього, що мене оточує. І це просто неймовірно! Це дає мені енергію і відкриває багато дверей, котрі досі були замкненими.
  2. Дозволяю собі помилятися.
    Помилки свої трактую як можливість ще раз переглянути своє ставлення до якихось речей.
  3. Я стала пунктуальною.
    Зараз, я просто оцінила, як це круто приходити раніше, а не добігати, віддихуючись)).  Звісно, що й зараз трапляються моменти, коли добігаю до транспорту, але їх значно менше, ніж у минулому і я так кайфую, коли можу спокійно дійти на каблуках і не “добігати”.
  4. Мене щодня наповнюють позитивні емоції.
    (Колись слухала проповідь одного священика, котрий радив звертати увагу на свої емоції, бо вони є лакмусовою паличкою якості життя). Дуже часто ловлю себе на думці, що мені добре, що я щаслива, що я Спів-творю (люблю цей термін) своє щастя із Творцем! А ще до цього допишу, що перестала боятися майбутнього, я почала його творити!
  5. Я вирівняла темп свого життя на помірно-інтенсивний.
    Бо колись жила так: гіпер-активний період — ямка, в яку я падала від цієї активності — гіперактивний період — … Якось тільки в такі проактивні моменти відчувала, що живу повноцінно, що я справжня. А коли “падала” від перевтоми, то дуже на себе злилася (бо я вже ніби-то була не “справжня”). Тепер якось спокійно, гармонійно поєднюю роботу і відпочинок. Кажу собі ввечір: досить!, а часом навіть дозволяю нічого не робити)).  І саме в такі моменти нічогонероблення я отримую багато енергії, нових ідей і натхнення на подальшу роботу. Круто, бо роблю це свідомо, тому навіть ці “ямки” стають ніби-то продуктивними, хоча й від них не вимагається.
    А ще для мене відкриттям стала коробочка “визріваю”. Процеси і речі, котрі я занесла в котегорію «визріває» дали мені Великий дозвіл займатися тим, що зараз актуально і важливо на даний період. Колись важливі, але неактуальні для мене речі не давали мені спокою, бо я не звертала на них уваги. А зараз просто і легко розумію, що вони важливі, однак їх час ще не настав.
  6. Почала більше цінувати стосунки із близькими людьми. ‍‍Навчилася дякувати за те, що вони роблять для мене. Проживати повноцінно і свідомо моменти, проведені разом.  А ще почала не боятися спілкуватися із кращими від мене людьми, від яких маю чого повчитися.
  7. Наступне, чим горджуся і що осягнула завдяки Марафону  — Я себе нарешті почала цінувати! Почула! (Ох, як довго я себе не чула, вивляється!!!) Подружилася з Собою, Рідною і Найдорожчою. Стала для себе хорошою «,Мамою». Подругою. А це, у християнстві, — виконання однієї із заповідей любов і: «Полюби…самого себе»), бо саме так проявляється любов — через Контакт! Тому: чи мені класно і я чимось насолоджуюся чи зізнаюся, що я страшенно зла на себе або щось-таки ненавиджу — все це стараюся проговорити з Собою, розпитати чому і як і щоб там не сталося від цього стає тепло і добре всередині) А ще я більше почала турбуватися про своє тіло (н-д: швидше лягати спати, робити зарядку (чесно-чесно), здоровіше харчуватися).
  8. Прокрастинація випарувалася!)))
    Насправді, я була жахивим прокрастинатором. Все залишала на останні дні дедлайну, через які потім дуже страждала. Зараз, стараюся, при можливості вицентрувати щойно заданий проект чи ессе і отримати від цього велику порцію задоволення! А ви й самі знаєте, яке це круте відчуття, що вже щось done!))
  9. Прийшло усвідомлення, що Всесвіт є прихильним до мене, що він допомагає і опікується мною!!! І хотілочки почали помаленьку збуватися. На більшість — потрібен час, однак процес пішов!
  10. Збільшилася повага до себе, почуття своєї гідності. (Надіюся, що я не переходжу межу нескромності), однак, щиро кажу про те, що моя повага до себе зросла. Я почала жити так, як я хотіла, так, як давно мріяла. Тобто, Марафон приніс мені всі ті інструменти, котрими я “залатала ямки” на моїй життєвій дорозі.)

Це ніби-то маленькі зміни, однак для мене вони стали великими в якості життя!  Величезна подяка Вам, пані Христино за мудрість, якою ділитеся, за відвагу робити такі неймовірні проекти; за справжність і щирість, бо тільки так можна торкатися людських сердець і ще й змінювати їх життя у кращий бік.



Діана (США):

Хочу подякувати Христині і всій групі  за підтримку і розуміння на програмі. Ці кілька місяців пролетіли так непомітно швидко, а залишили величезний слід в моєму житті.

Я завжди жила по правилу, що все що з нами стається, все до кращого, а також, що люди в наше життя приходять не просто так….. Ось так і Христина прийшла в моє життя не просто так,  і моя участь в цьому проекті  також. Моє перше знайомство з Христиною принесло море позитиву і задоволення. В важливих темах я  зараз я можу вдихнути на повні груди і відкрито дивитися в «очі» життєвим задачам і вирішувати їх, а не ховати в глибоку шухляду.

Марафон приніс мені море позитивних, емоцій. Пправда й те, що багато було й сліз — очищення.   Зміни сталися не тільки у мене, але й у моїй сім’ї в цілому. Це не тільки жіночий марафон, але й сімейний. Найголовніше, що я попрощалися з застарілим  і знову відчуваю насолоду від життя. Я завжди думала, що я вмію прощати і забувати, та нажаль це було не так. І нарешті я розібралися в самій собі. Стало так легко, я себе відчула « свіжою і очищеною»

Найбільше позитиву, мабуть, принесло для мого чоловіка. Я, нарешті, почала його не тільки слухати, а й чути і розуміти. А також більше мотивувати, підтримувати і хвалити. Тому з гордістю можу сказати, що завдяки нашим новим відносинам, чоловік отримав хорошу роботу, нарешті він займається своїм улюбленим програмуванням. Тепер робота приносить йому задоволення і насолоду. Для моєї донечки, також відбулися зміни. Ми легше до неї ставимося  і тепер робимо смішні речі разом. Вона каже, що її батьки  “silly” і вона мріяла про таких батьків.

А ось для мене помінялося дуже багато. Я отримала як і моральний, матеріальний,  так і кар’єрний ріст. А саме головне —  я почала більше розуміти і любити себе. Також перестала боятися позитивних моментів і приймаю їх так, як це завжди має бути зі мною, що я заслуговую на це. Я стала більше займатися йогою і медитацією. Найшла боротьбу зі страхом і стресом в боксі. І знову почала мріяти.

Також мої хотілки почали збуватися!! Найголовніша і найбільша — це купівля житла. Я вже уявляю кольори, дизайн будинку і двір з квітами. Це так класно знову мріяти, хотіти і насолоджуватися досягнутим!!  А ще і у моєї донечки є блокнот з хотілками. Вона сказала, що у кожної дівчинки повинен бути такий блокнот. Тому ми вибрали самий блискучий і самий яскравий, бо по її словам хотіли збуваються тільки в яскраво-блискучих блокнотах.

Одне, з чим в мене не дуже легко  подружитися — це гроші.  Я завжди маю, де їх потратити. Хоча тепер я розумію, що так важливо себе і   нас  балувати, і це теж — прояви жінки!..

Марафон дав мені відчути стільки сили і впевненості в собі, що мені здається, що я можу гори перевернути!!  Я ще й досі вчуся розумному поєднанню мама-жінка-кар’єра. Це важко, але це можливо. Я більше не вимагаю надмірно від  себе, менше переймаюсь думкою оточуючих!

Я просто живу, і хочу робити щасливими мою сім’ю і саму себе. Я вчуся не тільки віддавати, але й приймати. Я попрощалися з минулими  негараздами, з непорозуміннями. Я стала щасливішою, а моє життя – кращим!



Тетяна (Норвегія) 

Перш за все хочеться щиро подякувати Христині за цінність кожного вебінару, за ту колосальну роботу, яка вкладалася за «лаштунками», за справжній професіоналізм і любов до своєї професії!

Живучи близько 5 років в Норвегії, хотілося більше чути рідну мову, що й здійснилося на програмі. Справді насолоджувалася нашою солов’іною мовою разом з відкриттям нових сфер самої себе!

Я почала все більше усвідомлювати, що насправді бути собою  — це найцінніше!
Помаленьку почали відсіюватися токсичні люди, контакти, зменшився автоматично час на непотрібних людей!

Навчилася проживати в теплому  в коконі самотурботи свої печальки, давати собі час і дозвіл на відновлення.

Тепер вже знаю  способи підзарядки себе, що є дуже важливо для мене як жінки і мами.

Зрозуміла, що маю величезний потенціал, який необов’язково вкладати весь у професію, а можна шукати нову себе!

Відпала залежність від людей, гостра необхідність в чиїсь підтримці, бо з’явилася довіра до себе до Всесвіту і до Бога.

Обставини склалися так, що під час проходження марафону запропонували роботу без співбесід і зайвої боротьби, що було абсолютно не характерно раніше для мене. Я спробувала і зрозуміла, що все таки моє зараз більше в материнстві і відмовилася від роботи, пропрацювавши 2 тижні,  відчуваючи себе і довіряючи, що я матиму потім кращу пропозицію легшої роботи з меншим стресом.

Розумію, що для мене зараз пріоритетами є сім’я і дітки.
Раніше я б і в думках не могла допустити відмовитися від хорошоі роботи пропрацювавши 2 тижні, і надалі виснажувалась намагаючись все встигнути, маючи 2 малюків (семимісячну і 3-річну).

Трішки сумно від того, що вебінари закінчилися, але дуже радію, що мала змогу вчитися, нарощувати, виношувати добре, радіти, благословляти,приймати блага, довіряти світу, довіряти собі!

По-іншому сприймаю материнство  —  як щось благословенне і даюче!

Зерно життя, посіяне Христиною, проростає і дає повільно свої плоди, і головне, що, по моїх відчуттях,  плодоносити буде ще довго!

Чудовий незабутній час разом з вами!

Вебінари були дуже підтримуючі і заряджені енергією добра!
Відчуття справжньої себе, відчуття легкості і вдячності переповнюють  — за це щиро дякую!



Лариса (Україна)

Яка вона, жінка у мені? Наскільки щаслива, задоволена та приваблива? З цим питанням, поставленим до себе, я обрала вебінари Христини: “Тілесність, Привабливість, Жіночність, Сексуальність”.
Я знаю про себе яка я донька, яка сестра та подруга, яка я у професії та по життю людина. А от зі своєю дорослою жіночністю знайома не дуже…Це найскладніше питання для мене на сьогодні.

Що я очікувала та шукала від зустрічей з Христиною в темі? Нового бачення та розуміння питань, на які не знаходжу самостійно відповідей. Іншого погляду, погляду Христини, жінки, прекрасної, щирої, розумної та щасливої. Досвіду сімейного психотерапевта, яка за роки роботи пропустила через своє серце багато історій партнерства, жіночності та щастя.

Що я знайшла для себе? “Звичайне диво” надихаючої, наповнюючої, щирої підтримки. Підтримки, що вибухала у тілі, у голові та серці надією, бажанням, грайливістю та радістю!
Визнанням правди, що бути важливою у своєму житті, задоволеною, тілесно здоровою та наповненою, привабливою, легкою, неповторною, своєю, рідною собі — це достойна мета життя, яка заслуговує бути в пріоритеті.

Я ще раз визнала, що ми здебільшого живемо тим життям (жіночим, сексуальним) і маємо такі стосунки, яким були навчені та які, несвідомо відтворювали, наслідуючи жінок свого роду.
Якщо ті стани далекі від легких та радісних — пора зупинитися і розпочати нові….такі, до яких прагнемо.
У діалозі мого минулого з моїм теперешнім визнавала все, що набула протягом життя. Зустрічаючи гірке та непросте — переживала смуток, співчувала собі, очищувалась від самозвинувачень, придирок, невдоволеного та відчуженого ставлення (ставлення до себе як до чужої).

Вибудовувала нове ставлення з самопідтримкою, турботою. Згадувала яскраві моменти у власному житті, коли була своєю, рідною, близькою та особливо-сяючою, привабливою. Дуже корисною новиною стали правила з «Презумпції непорівнюваності та некритичності». Спробуйте — ви оціните!!! Одночасно, присвоювала, «зшивала» (за Христиною) добре ставлення до себе, впевненість з тілесною привабливістю та природною сексуальністю. Які солодкі ті вправи на контакт з власною красою!!! На вміння «годувати свою привабливість»і тримати свої потреби як першочергові цінності.
Вихід з темного лісу розгубленості, невпевненості, непривабливості проходить через внутрішнє задоволення від своєї щоденної доглянутості, «вилюбленості», внутрішньої спокійної впевненності, сили та благополучності. Якою б різнобарвною не була б наша жіноча привабливість. В неї завжди особливий аромат — задоволенності життям, радості та свободи.
Психолог Христина Карабин  благословляє, надихає, запрошує кожну учасницю намріяти, написати, прожити власну історію щасливою, сміливою, задоволеною собою, своїми стосунками та Життям!



Ганна (Україна)

Моя  історія про початок хороших змін завдяки марафону «Жінка, щастя, любов і достаток»
Чи варто звертатися до психологів? Хтось, не задумуючись, дасть ствердну відповідь, а хтось буде переконувати, що і сам є психологом і допомога спеціаліста – це марно витрачені гроші.
Тоді виникає інше питання: дбаючи про чистоту свого тіла, чи очищаєте Ви свою душу? Як?
Живучи у щоденних побутових справах, заощаджуючи (обмежуючи себе у всьому), ми не дбаємо про наведення порядку у своєму внутрішньому світі, чекаємо, коли проблеми самі вирішаться і в той час заглиблюємося у ще більше розуміння того, що нічого доброго чекати не варто, а тим більше у час теперішніх подій, які відбуваються у країні.
Маючи освіту психолога, я думала, що зможу самостійно розібратися у своїх проблемах, потрібно тільки більше читати психологічної літератури, слухати поради людей, які бачать усе «з боку» і терпіти, бо «не буває все легко і просто», а для того, щоб прийшло те легко, потрібно, щоб спочатку було важко. От тоді «легко» буде чесно заслужене.

Нецікава втомлююча робота, яка «випивала усю кров» і не передбачала ніякого розвитку; токсичні люди, які самостверджувались через приниження інших; відсутність рідної, близької коханої людини; негативні щоденні думки – у цьому всьому я досить довго жила і старалася розібратися.
Розуміла, звичайно, що так тривати більше не може, потрібно щось робити, щось змінювати і змінюватись самій. Але тоді прийшло усвідомлення ще однієї важливої проблеми – я боюся змін!!! Так, адже якщо я знайду іншу роботу, це ж потрібно буде знову важко працювати, щоб зарекомендувати себе. Зарплата не буде більшою, адже криза у державі. :-). А нове керівництво? Можливо, воно буде ще токсичнішим?! Та й, зрештою, а я зможу? Треба дякувати за те, що маю.
Не кажу вже про стосунки! А чи буду я цікавою людині, з якою зустрічатимусь? Чи зможу я бути хорошою дружиною, люблячою мамою?

У житті так буває, коли ти не можеш розібратися у собі, викинути «бруд» із думок, Господь посилає різні сигнали, підказки. Важливо тільки навчитися їх помічати, не втрачати можливості щось змінити у своєму житті.
Таким сигналом для мене була Христина. Я завжди перечитую цікаві статті на її сайті, спостерігаю за її психотерапевтичною діяльністю, захоплююсь нею, як жінкою, мамою та професіоналом своєї справи. І взагалі, я вважаю, що хороший психолог, психотерапевт – це людина, яка в першу чергу щаслива сама і змогла реалізувати себе у всіх планах. Такою і є Христина :).
Зараз розумію, що ця остання фраза якоюсь магічною силою мала сама усе вирішити за мене, коли вона мене запросила відвідати марафон, признаюся чесно, першою думкою було: «Так, це цікаво, але ж я не зможу собі цього дозволити. І часу нема зовсім… Робота… Нічого, усе буде добре!”

У певний момент я призналася собі, що жаліючись на життя, живучи у своїх проблемах, нічого не роблячи і боячись змін, я переконую себе: «Усе буде добре!». Кого я обманюю? І з якого понеділка я сама стану власником свого життя і вирішуватиму, як мені жити?
Змінювати життя потрібно починати тут і тепер, не відкладаючи.
Першим кроком до змін у моєму житті був перший тренінг марафону.

Коли я побачила усіх дівчат, я подумала: «Вони усі такі красиві, жіночні, успішні! Чому вони тут?». Зараз розумію, що відвідуючи марафон, вони теж почали піклуватися про своє життя!
Після першого тренінгу мене переповнювали позитивні емоції. День пройшов дуже швидко і цікаво. Так, признаюся, усе не було просто і легко. Після зустрічі з Христиною та дівчатами, таракани у голові заворушились :). Мабуть, повітря їм стало не вистачати.
Кожний наступний тренінг для мене був, як якесь свято, коли я маю можливість побути із дуже класними людьми і кожного разу я відкривала для себе щось нове! Виявляється, так багато підказок для вирішення проблем у тебе просто «під носом», а ти їх не помічаєш!.

Я почала змінюватись і почались зміни довкола!
Я почала чогось хотіти у своєму житті і вірити у себе! Більше того, я зробила перші кроки для реалізації своїх мрій і бажань.

 

Тепер я працюю на іншій роботі, де мене оточують успішні, реалізовані, щасливі люди і яка сприяє власному розвитку! Я отримую задоволення від роботи, навіть тоді, коли втомлююсь. Зарплату я отримала в кінці місяця, вона є більшою, ніж попередня.

 

Я навчилася прислухатися до себе і любити!  Також дозволяти собі більше! Дозволяти помилятися і не картати себе за це! Дозволяти бути собою, не зважаючи на думки токсичних людей! Бути жіночною і самодостатньою!

 

Тепер я знаходжу час побути з собою, рідною.
Я знайшла час на відвідування курсів англійської мови, на які у мене завжди не було часу і грошей.

А ще, я вірю, що буду цікавою коханою дівчиною, хорошою дружиною та матір’ю!

А ще хочу подякувати усім дівчатам марафону! Ви також мені дуже допомогли, адже кожна з вас навчила мене помічати щось хороше у собі. Історія кожної є для мене певним уроком та прикладом. Дякую за підтримку і щирість тих розповідей, якими ви ділились з усіма. Ви такі класні, позитивні!!! Я помічаю, як змінилася кожна з нас. Мені цікаво з вами і я тішуся, що тепер маю нових друзів!
Для учасниць наступних марафонів хочу побажати віри в себе і не боятись змін, адже саме зміни можуть покращити наше життя!

Щиро дякую Вам!  Христин, Ви — психолог-професіонал і, як  чарівниця! Нехай Господь додає Вам сил, творчої наснаги та нових сил і позитивного заряду енергії! Ви  поєднуєте в собі усе, що може тільки поєднати справжня ЖІНКА: професіоналізм, мудрість, жіночність, материнську любов, людськість, ніжність, красу, щирість і багато-багато прекрасного!

Без перебільшення можу сказати, що завдяки їй моє життя кардинально змінилося і продовжує змінюватися. Ви – дуже хороший психотерапевт, Вчитель, Тренер, Майстер своєї справи, яка допомогла мені побачити в собі те, чого я, маючи освіту психолога, навіть не помічала. Завдячуючи Вам, я вже другий рік працюю на роботі, яка приносить мені задоволення і маю більше вільного часу. Я отримую більшу зарплату. Я навчилася любити себе! Відчувати свої потреби, а не потреби інших. Я дозволяю собі помилятися, змінювати рішення, казати «Ні!». Я справилася із дуже великою кількістю проблем, які просто в одну мить, раптово, на мене ніби «впали». Я готова до повноцінних, справжніх, ресурсних стосунків. Знайомство і спільна робота з Вами є надзвичайно цінною і теплою! Дякую!



Надія (Україна)

Насамперед, хочу висловити велику подяку вам за супровід і підтримку та Христині Карабин, як психологу, людині  за щирість, професіоналізм та любов до нас і своєї справи! Мій шлях до  її програми почався ще з 2015 року. Тоді я глибоко відчула потребу в особистісній самореалізації. Читавши книги, статті, переглянувши відео усвідомила, що виникла потреба в систематизації та упорядкованості всієї інформації. Саме в цей момент в моє життя прийшла її програма.   Мені був потрібен повний комплект знань, і я його отримала. Дуже багато корисного та нового дізналася. Добре прижилося усвідомлення бірочки “я достойна”, це сформувало там, глибоко всередині, міцний стержень самоцінності та впевненості, дало сили для контакту зі світом, відчуваю його підтримку та любов до себе.

Завжди звучить думка в голові «я не сама зі мною Всесвіт та Бог, які мене чують та люблять». Це дає сили та велику віру, сподівання, що все буде гаразд. Раніше чула багато про те, що треба цінувати те, що маєш, та відчула цю фразу і прожила тільки після усвідомлення, що таке знецінення і вихід з нього.  Коли починаєш проживати кожний день з ним, на душі легко, не накопичуються образи, зникає негатив. Ще для мене стало справжнім відкриттям практика благословення. Тепер благословляю себе і свою сім’ю на хороший день, на успіх та благополуччя.

Окремої уваги  заслуговує частина марафону про матеріальні та фінансові аспекти. Це для мене було просто проривом у свідомості. Психологія бідності, стосунки з грошима, фінансовий термостат — ці знання зробили справжню революцію в моїй свідомості. Прокинулась моя спляча дівчинка і почала бажати та хотіти масштабно. І вже на момент закінчення марафону у нас з’явилася нова красива машина, а продаж попередньої пройшов вдало та вигідно в потоці. Я навчилася бачити потік, відчувати його і проживати.

На завершення хочу додати що на марафоні я здобула надзвичайно багато корисних та важливих знань, підвищила свою самооцінку, вкорінила самоцінність, розібралася з жіночими ролями та почала використовувати їх в правильних пропорціях, вирівняла свій емоційний фон та впустила радість в своє життя.

Поділитися в соц-мережах: