Міжнародний центр психології, психотерапії та розвитку

Психолог, психотерапевт, тренер

Христина Карабин

Бути щасливими – це природне право і бажання людини. І кожна людина має свої способи для цього. І все одно доречно вчитися  їх усвідомленому розширенню   з відчуттям,  що ці процеси керовані Вами.
Працюючи з людьми, я часто зустрічаюся з установками, що щастя прийде, «коли буде…», «Зміниться ситуація…», «Поліпшиться…», «Я зрозумію…», «Я досягну…» «Я знайду…», «Я зможу…». Звичайно, наші потреби розвиваються, ми ставимо нові цілі, з досягненням яких часто пов’язане переживання щастя. І це здорово. Але якщо в такій  позиції занадто застрягнути, то в житті буде більше чекання щастя, ніж його ПРОЖИВАННЯ.

Така ситуація мені нагадує зайчика (і людину, на жаль, часто теж), яка хоче з’їсти моркву, рухається до неї.. І це – добре. Але як тільки до неї наближається, морква починає… віддалятися… а це вже — погано.
Питання: «хто» або «що» сприяє тому, що морквина віддаляється, тобто щастя не настає, а той, хто йде, робить ще один крок, не отримавши бажаної винагороди?»

Іншими словами, той, хто хоче бути щасливим, багато для цього робить, але не завжди достатньо отримує… несвідомо тікаючи від приємних переживань, винагород за власну працю, досягнення, або приємних, радісних процесів, які дарує життя.

Якщо така ситуація для Вас часта і типова, є ризик, що несвідомо Ви живете з «синдромом відкладеного життя», при якому саме переживання життя, почуття задоволення, радості, щастя, вміння «бути тут і зараз» виявляється мало, задоволення Ваших потреб і бажань постійно відкладається. Ви не стільки живете, скільки підготовлюєте грунт, готуєтеся до життя, яке настане пізніше («ось тоді я заживу»). Тобто те, що відбувається зараз, виявляється менш важливим, ніж майбутнє, яке прийде пізніше. Це може виявлятися в житті в установці «я буду щасливий, дозволю собі це, після того, як…» (і далі йде текст: «закінчу навчання», «дороблю роботу», «дочекаюся сприятливого моменту», «зустріну кохану людину», «зароблю більше грошей», «коли зміниться ситуація» та багато інших формулювань..). Запитайте зараз себе, який у Вас звучить текст?

Яку форму б він не приймав, радість, щастя, задоволення все не приходять, або його недостатньо, тому, що не виконана умова його досягнення, «ви не отримали «знак», «дозвіл», що вже можна радіти». Як це виглядає у житті? Наприклад, жінки часто застоюють  у шафі гарні вбрання, чекаючи нагоди їх одягти, але повсякденності набагато більше, ніж свят, вони не одягають краще, “виношуючи” гірше… Чоловіки не знаходять часу та енергії на сімейні свята, відпочинок, бо незавершені процеси роботи (які насправді – нескінченні). Нагромаджені та відкладені гроші «стоять мертвим вантажем, перетворюючись на пам’ятник незадоволених потреб».

Дітям деякі іграшки віддають пограти лише в рідкісні моменти під наглядом батьків, тому що вони – «особливі, не на кожен день» (і виходить, що переважно вони – закриті і недоступні для дитини). Прогулянки, зустрічі з друзями, моменти усамітнення або час для спорту відкладаються за щоденною текучкою, дрібними, але постійними другорядними процесами. Так пріоритети, цінності непомітно відтісняються побутовими, діловими «нескінченностями» та життєвими «несподіваностями». Незмінним залишається лише відкладання важливого, цінного, радісного, щасливого.

Якими б подіями та процесами від Вас «не відводилося відчуття щастя», по суті тут буде 2 пастки:
1. “Пастка відкладання”. Ви так і не отримуєте почуття задоволення своєї потреби, завершеності, радості, легкості, свята та щастя. Тому що відкладати радість і задоволення потреб Ви можете більше, ніж проживати їх. І несвідомо, відкладання щастя і сам шлях на щастя Вам ближче, ніж саме почуття задоволеності та радості у житті. Якщо багато років Ви протримаєте себе на «такому голодному пайку», то це виллється у почуття глибокої незадоволеності життям, знецінюванням своїх досягнень, злістю на них, претензіями до близьких, світу, небажанням щось робити, хворобами. Або ж у Вас з’явиться гостра потреба кидатися в гедонізм, чого Ви швидше за все злякаєтеся.
2. “Пастка перекладання відповідальності” за власне щастя та задоволення потреб на життя, близьких, досягнення, необхідні умови. Це слабо усвідомлюється, але справді є таке очікування, що «відбудеться щось, що зробить мене щасливим», «хтось зробить щось, від чого мені стане добре», «щось зміниться, і мені стане краще». , «спочатку відбудеться…» Тут можливість відчути щастя, радість «зав’язано» на інших людях, процесах, обставинах, які

не можуть тривати довго, або не зовсім так, як Вам цього хотілося б. У будь-якому випадку – центр створення, управління та привнесення щастя вже зараз – поза вами, і Вам важко на це впливати.

Як повернути щастя в життя та навчитися керувати його процесами, подіями насправді? Ось деякі рекомендації:

  1. Змініть свою установку, що щастя – це кінцева мета життя, станція прибуття. Це насправді «спосіб подорожувати», стиль життя. Різні щоденні найпростіші процеси можуть бути насичені відчуттями умиротворення, радості, натхнення, бажання, творчості.
  2. Прийміть той факт, що щастя «у здоровій нормі» мають бути природним станом, процесом, базовим фоном вашого життя, того, що ви робите вже зараз, а не мрієте робити. Це – позиція життя, а не очікування.
  3. Частіше ставте собі питання про ваші цінності, життєві пріоритети, потреби. Наскільки зараз Ваше життя насичене втіленням цих цінностей? Або Ви непомітно відійшли від головного? Якщо так – повертайтеся до себе.
  4. Ви можете керувати процесами щастя на рівні подій, які ви плануєте для себе, задовольняючи свої потреби. Це – у зоні Вашого контролю. Так само, як Ви плануєте ділові, сімейні події, заплануйте дії (мінімум, 1 маленьке на день), обов’язково хоч 1 “більше” на тиєжень, яке пов’язане із задоволенням Вашої потреби, радості, яку Ви весь час відкладаєте за суєтою. Заплануйте та зробіть. Що це – усамітнення, спілкування, відпочинок, спорт, читання, рух, мріяння, молитва, медитація, прогулянка, догляд за тілом, розвага – Вам краще знати у кожному моменті та періоді життя. Важливо, щоб Ви включали ці дії у щоденне життя, враховуючи Ваші потреби та цінності.
  5. Якщо стан щастя для Вас пов’язаний з досягненнями успіху, відсвяткуйте свій успіх. Подякуйте собі, Богу, життю, колегам, близьким за те, що відбулося. Придумайте для себе ритуали святкування успіху, так, щоб почуття успішності та благополуччя більш усвідомлено увійшло у Ваше життя та у Вашу особистість. Відчуйте, яку б Вам хотілося отримати нагороду та нагородіть себе (подарунком, відпочинком, святкуванням у ресторані).
  6. Дуже важливе. Щоб вийти за межі стилю життя «я буду щасливий після того, як…» в «вміння жити щасливо вже зараз», усвідомте і прийміть той факт (іноді це непросто на початку, але дійсно важливо;)), що Ви гідні бути щасливим вже просто тому, що Ви є. Безумовно і без пояснень, вагомих підстав для цього та причин. Головна причина для Вашого щастя – це Ви, що прийшов у цей світ, природна, добра, унікальна жива людина, неідеальна, але все одно гідна щастя та благополуччя. Просто тому, що ви є. Цей аргумент є вичерпним і достатнім. Крапка.
  7. Дайте відповідь собі на такі питання і впровадьте відповіді в життя:

— Що вам приносить щастя в житті?

— Як ви можете частіше відчувати цей стан, що вам потрібно для цього робити?

— Які ваші потреби Ви можете задовольняти, щоб це принесло Вам більше радості, миру, енергії, умиротворення (того стану, який буде для Вас індикатором щастя)? Як, коли та в чому Ви можете запланувати події, дії, пов’язані з ними у своє щоденне, щотижневе життя?

— Що Ви весь час відкладаєте, але насправді вже давно настав час «дати цьому життя»?

— Які нові рішення Ви можете ухвалити, щоб покращити якість свого життя?

— Якби Ви були ще більш щедрі, і ставилися до себе з більшою любов’ю, що б Ви зробили для себе вже зараз?

Поділитися в соц-мережах:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.