Міжнародний центр психології, психотерапії та розвитку

Психолог, психотерапевт, тренер

Христина Карабин

Чим менше ми вміємо визнавати свій вклад, зусилля, працю і результати, тим більше у нас тривоги про теперішнє і майбутнє.

Ми пояснюємо собі щось не собою, а вкладом інших людей, командою, їх підтримкою, місцем, везінням, вдалим співпадінням обставин.

“Повезло” з місцем, випадком, людиною, можливістю. “О, ужас, повезло з талантом”. Так, ніби талант тобі видали, і ти відразу ж отримуєш все.

От і далі страшнувато і невпевнено. Бо МЕХАНІЗМ САМОВИЗНАННЯ НЕ ПРАЦЮЄ. А на наступне “везіння” і “вдалі обставини” розраховувати страшно.

Бо там, де бракує самовизнання, поселяється СИНДРОМ САМОЗВАНЦЯ.

Навчитися говорити “це зроблено добре і ЗРОБЛЕНО МНОЮ”. Або “це зроблено НАМИ і МНОЮ, В ТОМУ ЧИСЛІ, ТЕЖ. ТУТ Є І МОЯ ЗАСЛУГА”. Коли так говорити чітко ледь не вперше, це іноді викликає дуже непрості і “гарячі” відчуття. Які печуть, короблять і чомусь з’являється відчуття сорому-“встиду”.

– “Мені ніяково говорити про себе добре(((. Так, ніби я роблю щось погане” – кажуть люди.
– “Сором доречний тоді, коли ми зробили щось аморальне, приносячи шкоду іншим. А визнати, що нами зроблено добре, – тут сором якраз недоречний” – скаже психолог.

Він (сором) включається від НЕЗВИЧКИ визнавати себе. Про добре, нормальне, звичайне чи навіть круте.
Включається тому, що САМОВИЗНАННЯ було під забороною – “сам про себе не говори – хай про тебе люди скажуть” – так же багатьох виховували. А люди, які поруч вдома і на роботі, не навчені давати іншим визнання. Вони мовчать-мовчать-мовчать)… Тому всередині лишається якось надто порожньо-холодно-невпевнено від їх мовчання і від свого.

Витримайте перші гарячі “короблячі” відчуття при “ця робота зроблена добре”. І на Нннн-му разі звикнеться, і це стане нормальним, природним)… Не вінценосним і не дахозносним – просто нормальним. Тоді вічна фонова тривога суттєво відійде.

Це – з рубрики #ОКейність, яку я починаю.
І тут можуть бути й “питання-відповіді”, на які я знайду формат відповісти)… Чи просто відклики, як вони йдуть).

А, і до речі, ОКейність не вимагає постійної веселості, активності чи щасливості)… Чи гіперактивності)).
Може бути насправді по-різному.

Будьте ОК так, як це можливо зараз, і загалом – добрих, вдалих днів!

Поділитися в соц-мережах:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.