Є кілька “помилок”, в які ми можемо потрапляти у наших “хотілках”, і тоді наше життя протікає на так здорово і реалізовано, як це могло б бути.

Отже:
НІЧОГО ДЛЯ СЕБЕ НЕ ХОТІТИ В ЖИТТІ, лише працювати і нести обов’язки, турбуватися про інших. І так щодня, і так до вдомленого стану і не достатнього відновлення. Хотіти не вміється, давати собі чи отримувати бажане – тим більше. Енергія НЕ буде перезаряджатися, наш спектр життєвого досвіду, вражень, реалізованостей, отримань буде попереднім. В цьому ми все життя можемо залишитися “маленькими”. Будемо просто виконувати різні види обов’язків і все. Якщо робота і відносини з любов’ю – все буде легше. Якщо ж ні – терпіння і рутина будуть основним наповненням днів.

ХОТІТИ МАЙЖЕ ВСЕ І ВІДРАЗУ, і цим створювати напруження – енергія, час і кошти розщепляються в різні напрямки, ми попадаємо в надто швидкий темп, перенапруження. Весь час є кілька нереалізовних бажань, які потрібно “закрити”. Через багатофункціональність навіть те, що реалізоване, кудись відчуттями втікає, бо багато інших процесів одночасних розсіюють відчуття задоволення і результату. Енергія, думки і кошти розтікаються, ми за цим не встигаємо і потрапляємо в дефіцит. Так наші бажання і хотілки стають нашими напружувачами, вкидують навіть в стресові, дефіцитні стани. Ми біжимо і робимо більше, ніж насолоджуємося і процесом, і здобутком.

ЙТИ ПО ЖИТТЮ ЛИШЕ З ВЕЛИКИМИ “ПРАВИЛЬНИМИ” ХОТІЛКАМИ (на мале й просте і грошей, і часу шкода) квартира, машина, меблі, подорож, на які потрібно довго відкладати. Це все – енергозатратні довгострокові цілі, які потребують багато часу, праці, зусиль. І вони не лише надихають, а й випрацьовують ресурси, заставляють захощаджувати, а іноді (при незбалансованому підході) ведуть до виснаження чи економії на багато років, за які мало проживається радості, дозволів собі, різних приємних подій. Якщо це все досягати шляхом дуже економного життя і знецінювати дрібні бажання і радості, то праці буде набагато більше, ніж наповненості результатами. Часом те, до чого важко йшли, не завжди навіть по факту отримання може перекрити важкі враження від самого шляху.

ХОТІТИ ЧОГОСЬ ДОРОГОГО,  ДАЛЕКОГО ПО ЦІНІ І МОЖЛИВОСТЯХ, ЩОБ БУЛА ДАЛЕКОЮ МОЖЛИВІСТЬ ДДАТИ СОБІ ЦЕ”, але все одно продовжувати хотіти саме цього і від цього потрапляти в дифіцит, неспроможність, емоційну яму, фінансове напруження або взагалі нездійснення. Тобто результат – опинитися у емоційній ямі і навіть ображеності на світ і життя від того, що “мені це не дано і недоступне”. По суті – це спосіб тримати себе в голоді і стражданні, нещасті, займатися мазохізмом. Бо хотілки мають давати рух і здіснюватися, а не прирікати на страждання. І до “великих дальніх хотілок” справді потрібно доростати в спроможностях і потужностях. Якщо вони навіть поодиноко реалізовані, як кілька окремих вражень в житті, то чи дають вони цьому життю реальне триваюче, змінююче, насичуюче достатньо благо?.. Бажання мають вести до реалізації, а не болю від неспроможності й нестачі!

ЗАДОВОЛЬНЯТИСЯ ЛИШЕ “МІЛКИМИ ХОТІЛКАМИ” – чимось таким, що простеньке доступне, дуже економне, входить “простий пакет щоденності”. Ці хотілочки дуже потрібні – вони дають швидкі реалізованості, швидкі здійснення, відчуття керування бажаними подіями у своєму житті. Вони не є складними щодо часу, грошей, зусиль, дають відновлення енергії і насиченість. Але якщо на цьому зупинитися, ми не ростемо, наші досвіди в цьому не розширяються, спроможності, потужності не зростають. Ми залишаємося в цьому однаковими і однаково живемо. Ну, добре, якщо добре.. Я якщо ні?.. Тоді просто “ходимо по щоденному колу” і з відстані постерігаємо за тими, хто оновлює своє життя поступово новими подіями, благами, можливостями, досвідами, підвищенням якості життя.

Оййй!.. на це все треба багато грошей!.
Не завжди, насправді, надто багато!.. Бо до хотілок може відноситися і щось, що не є фінансово-затратним. Наприклад, провести вихідні тихо, загорнуто в домашній затишок. Півдня пролежати на дивані).. Запросити друзів до себе на каву з десертом, а не готувати “цілу поляну”; прогулятися з лате в руці улюбленими вуличками; подивитися з сім’єю фільм, загорнутися в плед і почитати книгу.
Приготувати з дітьми нову страву. Включити в задоволення спортзал.     Придбати собі щось недороге для дому і комфорту.  Прожити в спокійнішому ритмі тиждень (місяць) не напружуючи себе глобальними цілями і розвитком. Зайти на певний період в тишину, “в кокон”, менше спілкуючись з іншими – відновитись, побувши з собою. Повільніше приймати ванну чи душ. Пройти частину маршруту додому пішки. Забігти з дитиною після гуртка на какао. Або – перед ним. Видалити з дому зайві старі, поламані речі чи застарілий одяг віддати в нові радісні приймаючі руки.  Побути в компанії, за якою сумується.

Ці прості і доступні хотілки і мають бути простими і доступними, а не далекими географічно чи відстроченими в часі. Вони мають давати насичення, а не “чекання”. Суть в тому, щоб вони були ВІДПОВІДДЮ НА НАШІ РЕАЛЬНІ ПОТРЕБИ, які ми відчуваємо, і давали можливість перепочинку, відновлення, оновлення, насичення, естетики, руху чи драйву – кому що й коли потрібно!.. Важливо – відповідати на свої потреби, поклики, імпульси, тоді вони будуть давати ті відчуття, які нам потрібні, а не “закидувати наші голодні ями” чимось не доречним, яке в результаті не допомогло.

І так! Щоб не було випадкових витрат, купування недоречного, яке вже й одразу не радує, важливо радіти і моральним, духовним, щасливим матеріальним тим всім, ЩО У НАС Є! – проживати ці наявності, моменти достатку і достатностей, наявні і триваючі блага!.. І всюди брати з собою просту контакту теплу самотурботу – і вдома, і на роботу! Тоді ми насичені нормальним станом, простими доступними хотілками, наші щасливості проживаються, з нашими ямками ми справляємося легше на основі цього! А дорога до тих хотілок, мрій і бажань, до яких потрібно довго йти, буде легшою, енергетичнішою! Так, можливо, трохи довшою в часі і фінансах, але ми прийдемо до них в кращому стані, зі збереженим життям, здоровям, відносинами, а не виснаженими і з розплатами по різних сферах життя!.. І виграшного і здорового в цьому всьому буде набагато більше.