Міжнародний центр психології, психотерапії та розвитку

Психолог, психотерапевт, тренер

Христина Карабин

Це вперше в моєму досвіді така ситуація, коли у консультуванні чи психотерапії більше серед клієнтів чоловіків, ніж жінок). Те, що чоловіки звертаються все частіше і не за поодинокими консультаціями, а на послідовну роботу, стає все вираженіше. Розумні, успішні, привабливі, з саморозвитком в різних сферах, думаючі, підтягнуті, здатні робити ривки в житті, аналізуючі. Словом, як психотерапевт, я сама собі міцно заздрю))…

Про що працюємо? Мені важливо це написати, бо, думаю, що в цьому є наростання здорових тенденцій про якість життя в різних темах, тут про здорові вибори, і це – головне, а психотерапія тут може побути допомогою, інструментом.

Отже, основні теми, які звучать:
🎯🚨⛰️🏹📈ВИСОКИЙ ТЕМП ЖИТТЯ, дуже щільна навантаженість у всьому, високі планки, які вдалося взяти, хороші і міцні успіхи, зароблені гроші. І при цьому – схильність доводити себе до виснаження, перевантаження, професійне ВИГОРАННЯ, потім емоційне вигорання, потім – смислове: “Так багато є, але нащо це все, коли немає задоволення?”. Людина, ніди поїзд, який набрав велику швидкість, міг так рухатися певний час, але з якогось моменту та швидкість і вся ситуація в цілому викликає відчуття, що не справляєшся і майже злітаєш з рейс, відчуття втрати контролю, дезорганізації чи навіть втрати реальності.

Про що працюємо? Шукаємо, а що це за механізм такий, що всі цілі у всіх сферах життя ставляться так глобально, що без виснаження до них дійти неможливо? Звідки взялося, що або високі планки, або це не результати? Чому відчуття продуктивності дня ловиться тільки на піку виснаження, а якщо його не було, то “ніби не допрацював”? Виснажений=продуктивний – що це за така “підсадка” і за механізм доводити себе до крайніх станів у всьому – не лише в роботі, але й в спорті, наприклад, в схемах здорового способу життя, допомозі рідним, у всьому?..
Яку “сумненьку” роботу я тут допомагаю робити?)…
Визнавати, що “не безсмертний”)… Що організм і нервова система має свої межі. Що перегруз безоплатним не буває. Плата приходить – в порушеному здоровї, сні, падаючих відносинах, пригнічено-пустому емоційному стані. Що успіх “до 30” і успіх “після 30 чи 35” буде мати різні стилі. Частково, бо так хотілося, а частково і вимушено теж, бо далі в попередньому стилі просто неможливо)…
З метафор клієнтів, то я працюю реабілітологом, який допомагає відновити виснажені частини себе і свого життя, перейти на безпечніші і здоровіші механізми. З жартівливих позначень – “ви працюєте моїм інстинктом самозбереження” “ви вбудовуєте в мені стоп-кран, якого просто не було”)… Ну, психотерапія і займається тим, що допомає виростити частинки чи механізми, яких в регуляції життя не вистачає. Ні, не в імя манірності)). А щоб не загнатись і не зруйнуватись пришвидшено чи загалом)…

❤️‍🩹🧡🫂🌈ЗАВЕРШЕННЯ РОЗЛУЧЕННЯ і ВІДНОВЛЕННЯ СЕБЕ ПІСЛЯ РОЗРИВУ СТОСУНКІВ. Я звикла до того, що супроводжую в цих темах жінок. Зараз все більше і чоловіків. Питання дуже схожі в усіх: Відуття провини чи сорому, бо “не справився”; чи могло бути
інакше?; де тут моя “вина”, а де вже не моя відовідальність?; як відійти один від одного менш болісно?; як облегшити ситуацію дітям?; до кого з дитячих психологів варто поводити дітей? Як з ними бачитися і втримувати контакт, щоб вони відчували, що у них є тато, що я від них не відмовляюся? Це про відповідальність перед близькими.

І про себе для себе ж і для свого майбутнього. Чому у мене вийшло так? На яких моїх якостях, настройках? Як я в це попав? Як я це витримував? Що не бачив, пропустив? Як тепер виробляти свої цілі, а не сімейні, а як це взагалі?? Як почати дивитися на себе своїма очима, а не очима колишньої дружини, бо поприлипало всюди “ти недо…”? За що мене можна буде знову визнати “не чоловіком чи недо-чоловіком”? Як мені на це реагувати?

Як згадати, що в світі чоловіків і жінок я знову є і можу бути привабливим, бажаним, сексуальним і взагалі мати право на ще одну любов чи просто щасливо жити?…
Що можна взагалі хотіти від жінки? Як дозволити собі нові відносини, навіть, якщо є вже кандидатура, якщо всередині так непросто після розставання, все одно є вина?… Як перестати довиконувати раніше взяту програму і повернутися до якихось своїх попередніх “заводських настройок” або нових, щоб вийти в новий етап життя?

І зараз за останні роки я, як психотерапевт і людина, все більше розумію наскільки ми (чоловіки і жінки) схожі в тому, що синці в стосунках ми отримуємо в одних і тих же больових точках і темах – контактність, “толковість-рух в житті”, тіло, сексуальність, гроші, відносини, як бачимо майбутнє… Ми обмінюємося тумаками схожим чином, бо в нас живуть схожі дефіцити. І більше різниці в конкретних сюжетах і словах, а ніж в тому, що чоловіків і жінок дуже по-різному болить. Ні, болить схоже – по-людськи)…

Реабілітація і перезавантаження після розучення якось ніби дуже подібні шляхи проходження має і для тих, і для тих)… І синці і побитості в самосприйнятті залишаються у всіх. Просто жінки цими темам займаються активно давніше і їм за соціальними дозволами говорити про це легше, а чоловікам за стереотипами поки ніби – соромно. Але вже теж стає інакше. І це важливо, бо живі – усі.

З того, що теж згадую в цю тему – останніми роками телефонні дзвінки щодо консультування пари на 80% – від чоловіків. Це я про Івано-Франківськ конкретно кажу, оскільки перепитувала, шукаючи потім для людей колег. На жаль, не знаю, чим завершувалися ці історії, бо не мала можливості за графіком взятись, але міра усвідомленості, мотивації, відповідальності, контакту в попередній телефонній розмові була величезна. І у мене про це багато віри. І мого визнання. У мене в пості про це не описано, але, думаю, що це дуже здорове і величезне. Визнаю, поважаю, транслюю, що працювати чоловіки над стосунками теж вибирають, дуже вкладаються, витримують малозвичні для себе емоційні досвіди, проходять міцні розтяжки, разом з дружинами виводять свої відносини на нові рівні! ❤️❤️

🔥✌️🧡🏄СИЛА, АГРЕСІЯ (здорова і нездорова), ВПЕВНЕНІСТЬ, РУХ-БАЛАНС-ТЕМП, СЕКСУАЛЬНІСТЬ, ТІЛО, СПОРТ, ВІДНОСИНИ З ЖІНКАМИ. Замість подавленості, непроявленості. Це третя група тем, яка починається з якоїсь дискомфортної, яка фонить болем, але з неї потім ми потрапляємо в усі ці)… Десь там, звичайно, зачіпається, дитячий досвід, мама і тато, подолання “материнського комлпексу”, вивільнення частин себе з під її давнього впливу того, який став настройками в собі, які заважають. Це – про менше злості до себе і до ближнього, про більший напор для радості і толковості життя і собі, і людям. Це про бізнес більше в задоволення, а не з виживалки. Та – все – більше в задоволення, а не на болісних механізмах. Порада, в цих темах, завжди, коли рухаєшся, то й моментами – провалюєшся. Але звичних раніше ямок стає поступово менше.

Це – про послідовну психотерапію, яка то про одну тему, то про іншу, але вони природно повязані і вони… ростуть в здоровий бік в напорі, контакті, проявленості, регуляції. Це про “селф-білдінг”, як я часто кажу – про будування, ліпку себе, про присвоєння собі цих енергій, прав, частин, бо кожна з них є СИЛОЮ.

Далеко не вся психотерапія є “слози-біль-слабості-і-соплі”. Нічого подібного. Доступ до своєї сили – це дуже цінне, що може мати людина в житті, бо за цим – більша повнота самореалізації і якість дійсно повнокровно прожититого життя.
Чи треба говорити, що тут (де менше болю або коли вже стає все менше болю), то й задоволення найбільше?.. Бо тут багато мотивів інтересу, розвитковості і тенденції до життя. Це
– лібідозність у всіх розуміннях цього слова.

А результатом стає все більше спокою, сили, прийняття уязвимості, невсесильності, меж людських можливостей, спонтанність, стратегічність, ПРОЯВЛЕНІСТЬ.

Ну, всі теми, які я тут згадала, вони і в активних розвитковостях жінок є роками. І це для них добре. Правда, й ризиків того, що коли в парі один активно рухається по темах вперед, а інший – не особливо, з часом може стати більше. І з цим люди себе можуть поводити теж – по різному, як вважатимуть за потрібне або ж як зможуть на той момент.

Але для мене дуже цінна тенденція, яку я описала. Бо загалом так легше і парам, і потім дітям, коли і за емоційну складову в відносинах, і за відносини загалом, і за взаємопідтримку, і за розвиток, злагодженіше чи просто усвідомленіше відповідають обоє. Там менше накопичується болю і для кожного зокрема живіше і здоровіше його життя.
І хай би воно в різних проявах рухалося до здорового, як може, а психотерапія – це собі просто інструмент)…

Поділитися в соц-мережах:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.