Вже тривало відбуваєтсья все це у нашому житті. І тут є багато нашого спільного болю, з одного боку, а з іншого – доволі різних емоцій, досвідів і задач, з якими справляємось. І є тут одне дуже важливе – МИ БУДЕМО МАТИ В СОБІ МЕНШЕ БОЛЮ І ТРАВМИ, ЯКЩО ЗМОЖЕМО ПЕРЕТВОРИТИ ЦЕЙ ДОСВІД НА РОЗВИТОК, РУХ І РІСТ, ВИРІШУЮЧИ НАШІ ТЕПЕРІШНІ ЗАДАЧІ. Бо тоді емоційно це – здоровіше і частково інакше.
Я маю на увазі спробувати відчути, як від болю і страху, керованості лише цим спочатку, ми можемо робити більш здорові вибори для самозбереження, самодопомоги собі і ближнім, відновлення сил і навіть – розвитку. Так, навіть розвитку, якщо так зараз вдається ВІДЧУТИ І СПРИЙНЯТИ.
Бо коли ми дивимось на рух з одного в інше вже через розвиток, то там вже менше болю і травми, втрат. Бо ми робимо щось на благо собі, ближніх і країни щось, що є доречне, не руйнуюче, а зберігаюче і допомагаюче. І навіть щось НОВЕ, чого не робили раніше, що може стати новою досвідченістю і навіть СИЛОЮ.
НАПРИКЛАД:
Навчилися швидко переміщатися з одного місця життя в інше за інстинктом самозбереження і витримуючи важкість “роз’єднатися” з насидженим і своїм – це частина розвитку теж, якщо вже заспокоїлися хоч частково відчуття втрат.
Жінка, яка змогла вперше виїхати за межі кордону чи свого міста в інше за кермом, вивозячи родичів і дітей, – це нова сила руху, досвіду, перемагання страхів, це десь – нова вона.
Вибрати дати дітям безпеку в іншому місці витримуючи тимчасове відділення від чоловіка і дому – це сила справитися з залипанням і навіть зі співзалежністю з усім, до чого прив’язаний, заради збереженої психіки дітей і своїх сил, щоб могти турбуватися про цінне далі.
Навчилися приймати допомогу від знайомих і навіть незнайомих людей, переходячи від вини, сорому, відчуття себе жертвою до прийняття себе в цьому і вдячності людям, відчуваючи теплі живі ланцюги і сіточки людської підтримки – це величезне розширення навіть духовне, бо більшості людей так важко приймати!
Вели раніше закритий автономний стиль життя, а тут навчилися об’єднуватися разом, ділитися, розподіляти допомогу, перебувати разом – це дуже великий розвиток стосунковості, навіть людяності і контактності.
Помирилися під час цієї війни з тими людьми, з якими було довге холодне мовчання – теж глибоке зцілення в цій точці
Навчилися допомагати не з почуття провини, а зі співчуття, шкодування інших і потреби підтримувати – це теж велике і моральне, відчуйте це.
Вперше оформляли візи в нові країни, заповнювали документи, цікавилися реаліями життя там замість фантазій і подорожуючих уявлень – це розвиток обізнаності і величезної реалістичності про інші “світи”, грамотність в документах, уважність.
Раз за разом обираєте залишитися в Україні і це й робите – це нові відчуття,розуміння, нитки зв’язку і корені, сила своєї позиції.
Навчилися волонтерити вперше в житті ситуативно чи регулярніше – це вихід за рамки самих себе і усвідомлення своїх нових причетностей, просто не міряйте це на мале і велике.
Вийшли зі ступору і перечікування ситуації і почали пробудовувати те, що точно буде важливим у вашому житті далі – отже, повернули і зміцнили стратегічність вже в нових умовах.
Допомагали з прихистком людей чи іншим чином у вашому житті з’явилися нові люди – це моральна віддача, зустріч і збагачення теж, розширення серця!
Навчилися розмірено відчувати, що можете зробити,а що – ні, і вирівнювати ці процеси реалістично – теж здоровий механізм відтренували.
Попрощалися з людьми остаточно, які були вам ворожими чи чужими за вашими цінностями і витримали це – також сила від’єднання.
Полюбили якихось людей ще сильніше – теж оновлена чи й нова тепла любов – то велика цінність.
Мріяли потрапити в якусь країну давно і рухаєтеся це робити – перетворили жах і травму на стимул і пендель. Мрії здійснюються не лише в найкращі періоди життя – в різні, ви використали шанс набуваючи при новому вітрі вітрила замість крутити вітром звичного млина.
Нова хвиля відчуття, що ваше місце в житті там, де ви останні кілька років і були, і ви саме тут маєте бути – це нова сила впевненості і мотивації робити те, що й планували чи щось трошечки змінити.
Не могли відпустити вже непрацююче, ситуація заставила вас це зробити, і вже починаєте відчувати, що йде навіть здорове обнулення і набираються сили пробувати себе в чомусь новому – теж живий і здоровий процес.
Просто дали собі спокій на якийсь час, бо ні на що не було інше сил – нарешті зробили так, як треба.
Перестали себе гризти і виїдати самокритикою зсередини – взагалі прекрасно! Хай так збережеться надовго!РЕАЛЬНО – БУТИ ТАКИМИ, ЯК МИ МОЖЕМО БУТИ ЗАРАЗ, І РОБИТИ ТЕ, ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ ТЕПЕРІШНЬОГО І МАЙБУТНЬОГО, РОБЛЯЧИ ЗДОРОВІ ВИБОРИ У ЦИХ ДНЯХ.
Звичайно, вони дуже різні, бо в різних точках зараз зназодимось, різне пережили, і кожен свої задачі зараз вирішує.
Але що хочу додати – РУХАТИСЯ З НЕБЕЗПЕЧНОГО В БЕЗПЕЧНЕ, З ТРИВОГИ ДО СПОКОЮ, З БОЛЮ В БЛАГОПОЛУЧНЕ, З ЗАСТОЮ В РОЗВИТОК, З НЕВИЗНАЧЕНОСТІ В ЦІЛІ – ЦЕ ЗДОРОВЕ ПРАВО КОЖНОГО і навіть необхідність виживання і більш здорового життя. В тому числі – і в час війни!І відновлення, радість, і світлі життєві емоції про життя сюди входить в тому числі!
БО ЗАРАЗ ТЕЖ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЖИТТЯ!
Напишіть в коментарях, ЩО НОВЕ І ЗДОРОВЕ В ЦЕЙ ЧАС РОБИЛИ, ВІДЧУЛИ, ЯКУ ВІДЧУЛИ СИЛУ І РІСТ ПОПРИ ВСЕ! Поділіться цим тут – те, що вийшло у вас, може бути близьким чи потрібним для опори інших, дозволом, звіркою, підказкою, силою!
Це великий час обігрівання і підтримки один одного словом, теплом, допомогою і ділом!
Обняла!
