🔸 Як закладаються сценарії перенапруженого і трудоголічного життя, в якому людина мусить безконечно щось робити до втомленого стану і при цьому не вміє відпочивати, насолоджуватися, радіти і часто “не доходить до кращого життя”?

🔸Чому дуже важко розслабитися і не думати про роботу, заробляння грошей, витрати і “що з цим всім робити далі” – звідки беруться симптоми “виживалки” і чому постійно “крутяться” в голові?

🔸Чому одні люди більше самі вибирають, що і як їм робити, і втілюють свої задуми, а до інших “прилітають” безконечно обов’язки, труднощі, які потрібно вирішувати і ще й вони часто “не їхні”?

🔸Чому людям, які звикли все життя перенапружено жити і працювати, важко знаходити себе, змінювати своє життя на краще? А коли вони це вже починають робити, то… знову потрапляють в ситуацію “перенапружено працювати і…все”, а бажане не відбувається.

🔸 З підказок – людям, які до втоми-перевтоми допрацьовуються щодня в дорослому віці НЕ можна було відчутно мати вільного для себе часу в дитинстві, вони “постійно мусили робити щось корисне”. Про “перевантаження ще з дитинства”.

🔸То як це все для себе врахувати з початком трудового-шкільного року життя?

🔸 Як це врахувати в житті своїх дітей, які окрім школи довантажені ще багатьма додатковими заняттями?