Міжнародний центр психології, психотерапії та розвитку

Психолог, психотерапевт, тренер

Христина Карабин

Чому стосунки без любові продовжуються? Або в чому зізнаються собі жінки?
Це непросте питання задають собі багато жінок,  самовіддано намагаючись щосили реанімувати відносини, з яких пішла  любов, або погоджуючись жити з нелюбимим або нелюблячим чоловіком, який теж не мав до жінки теплих почуттів і дуже мало робив для того, щоб сімейний корабель плив до нових щасливих життєвих горизонтів.
Звичайно, найчастіші відповіді на запитання «чому ми ще разом?» звучать традиційно: “Багато років разом”, “Є дитина”, “Так звикли”, “Він мені не байдужий”, “Всі так живуть”, “А що – може бути інакше?”, “Я не знаю, що зробити по-іншому», «Навколишні не сприймуть розриву відносин», «Для мене важливий статус одруженої жінки». Всі ці відповіді, природно, зрозумілі і мають сенс для жінки. Єдине, чого в них немає — це відчуття  любові, близької людини, цінність себе та свого життя. І така ситуація найчастіше є не лише в сім’ях, які так існують багато років, а й у парах, які ще не встигли зареєструвати свої стосунки.

Намагаючись розібратися, що робити з відносинами, що перетворилися на рутину, стають складними, обтяжливими, жінки починають думати про розрив, але потім від цього втікають. І коли знаходять сміливість бути з собою дедалі щирішими, починають усвідомлювати, що насправді справжньою причиною того, що погоджуються на «відсутність любові у своєму житті» є СТРАХ САМОТНОСТІ, який звучить по-різному: «а раптом я не знайду нікого краще» , «а якщо наступні відносини будуть ще гіршими», «а раптом я залишуся одна», «я не хочу терпіти питання та натяки оточуючих про те, що з моїм особистим життям», «я не зможу більше нікому довіритися», «любові взагалі не існує – подивіться як люди живуть навколо».
Всі ці інтерпретації можна звести до однієї думки – “краще синиця в руках, ніж журавель в небі”. Іншими словами, “я готова задовольнятися видимістю добрих відносин”, “створювати видимість благополучної сім’ї”, “миритися і терпіти те, що є” , чим зіткнутися з самотністю та «внутрішнім ризиком» створювати нові відносини… або – розвиватися у існуючих…
Ця установка стає пасткою, через яку і чоловік і жінка живуть без любові, часто сваряться, ображаючи один одного, роблячи спільне життя нестерпним обом.

Що стоїть за тим, що жінка погоджується так жити? НЕВІРА В ТЕ, ЩО ВОНА ГІДНА КРАЩИХ ВІДНОСИН, ЩО ЇЇ МОЖНА ЛЮБИТИ, ЩО ВОНА МОЖЕ ЗУСТРІТИ ГІДНОГО, МУЖНОГО, ЛЮБЛЯЧОГО ЧОЛОВІКА.
Багато жінок починають усвідомлювати, що їхня самооцінка занижена, незважаючи на високий соціальний статус, успішну кар’єру та гарний матеріальний рівень життя. Тут мова йде про жіночу самоцінність, вірніше про те, що жінка її не відчуває.. Коли я задаю непросте питання, «Що Ви усвідомлюєте в собі, як у жінці таке, що не дасть Вашому чоловікові піти від Вас, і надихатиме його більше вкладати у відносини?», багато хто починає плакати через те, що у них немає відповіді або вони заховані надто глибоко.. Тоді і чоловік поряд з жінкою стає більш задоволеним. Адже новий рівень ставлення до себе – це іноді початок нового рівня ставлення до чоловіка. Це вища культура ставлення до самих себе, один до одного, обох!

Ставлення чоловіка до жінки багато в чому відображає те, як вона сама несвідомо ставиться до себе.
І якщо Ви не можете відповісти на запитання, «що саме у Вас, як у Жінці, є настільки привабливим для чоловіка, що стимулює його доглядати Вас, намагатися для Вас та стосунків», то Ви, швидше за все, і не виявляєте цього сигналу у простір стосунків…
І тому Ви тримаєтеся за чоловіка, з яким Вам погано, боячись, що кращого ставлення до себе, яке не завжди відомо, як приймати.  І в цьому вся проблема. Ви отримуєте те, на що Ви погоджуєтесь.  І при цьому, залишаючись у неякісних відносинах, Ви сигналізуєте світу, що у Вас вже є партнер, і природно – Ви НЕ вільні. Отже – закриті для іншого, кращого.

Я НЕ допомагаю жінкам у форматі «підніми собі самооцінку та стань самодостатньою, якій взагалі не потрібен чоловік». Кожен сам має відчути, чого потребує, а чого – ні.  Почати поважати себе і перестати поважати чоловіків, виганяючи їх зі свого життя, це зовсім різні речі. Але ось перебування у стосунках, де немає любові та поваги, чи це не є форма насильства над собою та іншою людиною? Чи не є ця руйнація себе та іншого?
Я зовсім не закликаю до розлучення.  І мені завжди сумно супроводжувати пари під час розставання. Набагато велику радість я переживаю, коли допомагаю чоловікам та жінкам повернути любов у стосунки. І знаю з життя та практики, що це буває можливо
Моїм стосункам із чоловіком ось уже понад 24  роки. За всі ці роки вони були різними, зі своїми  підйомами і спадами, і вони щоразу виходили на новий щасливий рівень завдяки тому, що ми не погоджувалися жити нещасливо, не погоджувалися на неякісні відносини. Звичайно, працювали над собою, вчилися любити і поважати себе і один одного на нових рівнях, чути один одного, багато в чому – спираючись на наші знання з психології та психотерапії, працюючи над стосунками.

На жаль, не завжди вдається реанімувати любов у стосунках. Тому важливо підтримувати її життя до того, як Ви помітите неприємні сигнали.
Мені здається, благотворною є позиція – БУТИ ЗГОДНИМ ТІЛЬКИ НА   ЯКІСНІ ВІДНОСИНИ ІЗ ВЗАЄМНИМ ЗАДОВОЛЕННЯМ ПОТРЕБ.  Це не означає впадати в ілюзію, що життя Вам ці стосунки просто подарує. Вона подарує Вам ШАНС СТВОРИТИ ЦІ ВІДНОСИНИ, якщо Ви захочете проходити шлях розвитку, любові до себе та близької людини, розкривати в собі нові способи дарувати та приймати кохання. Якщо Ваша пара ще разом, і ви не хочете жити погано, важливо відразу погодитися покращувати своє життя і відносини, не перекидаючи повної відповідальності на партнера, шукати шляхи зміни і себе, і ситуації – рухатися ОБОМ.

Поділитися в соц-мережах:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.